Skip to content
Words Without Borders is an inaugural Whiting Literary Magazine Prize winner!
from the April 2016 issue

ворона, колеса

коли міста вже не було
почався бій за кладовище
а саме надходив Великдень
і дерев’яні хрести на свіжих могилах
випустили свої паперові квітки—
червоні, блакитні, неонові
салатові, оранжеві, малинові

веселі родичі наливали собі горілки
а мерцям — прямо в могили
і вони звідти просили ще і ще, і ще, і ще
а родичі знов наливали

карнавал тривав, тривав карнавал
доки зять не наткнувся на розтяжку
біля могили тещі
а старий дідо задивився в небо
та лишився без неба
огрядний чоловік вдарив чаркою
і розбив нею огорожу своєї дружини
дрібне скло впало йому під ноги
як град із грозової хмари

настав Великдень
і на могилі Воронової Анни Андріївни
стоїть ворона — не пам’ятник
у цвинтарному гнізді Колесників
де покояться Марія Вікторівна, Пилип Васильович
та Микола Пилипович
стоять БТРу колеса

хто вони мені, ті колеса й ворона?
хто вони? вже не згадаю

Read more from the April 2016 issue
Like what you read? Help WWB bring you the best new writing from around the world.